Suisen No Nikki II

Seal the Deal!

2009-12-04T22:48:07Z

«Укладемо угоду!» - це Всесвітня кампанія Організації Об’єднаних Націй (ООН), зусилля якої спрямовані на забезпечення суспільної підтримки і виявлення політичної волі 192 Держав-членів ООН підписати міжнародну ефективну Угоду щодо боротьби зі зміною клімату. 7 грудня 2009 року світові лідери зберуться у Копенгагені, (Данія), щоб знайти спільні шляхи вирішення одного з найбільших викликів сьогодення, який стоїть перед людством – зміна клімату!
-----------------------------------------------------
Це НЕ ЧАС для зволікань - заяви про свою позицію та підпиши ПЕТИЦІЮ

Світова громадськість закликає світових лідерів:
- Укласти чітку, неупереджену та ефективну угоду щодо зміни клімату на Конференції ООН у Копенгагені.
- Скоротити до мінімуму викиди парникових газів до 2020 року.
- Заснувати мережу підтримки країн, що розвиваються, у боротьбі зі зміною клімату.
- Підтримати процес впровадження енергозберігаючих технологій у країнах, що розвиваються.
- Впроваджувати нетрадиційні джерела електроенергії.
- Поширювати технології виробництва, що є не шкідливими для довкілля.
- Використати нагоду захистити людей та планету.

!Твій підпис – це перший крок у боротьбі зі зміною клімату!

www.sealthedeal2009.org/

Обережно, ртуть!

2009-10-08T18:04:00Z

Про ртуть в Києві, під відкритим небом, поблизу м. "Лісова", можна прочитати тут:
http://oleksiy-b.livejournal.com/2196.html

"До відома пасажирів"

2009-07-16T16:10:23Z

Нарешті сталося те, що я очікував ще пару років тому — Укртелеком офіційно оголосив про «Зміна порядку набору міжміських та міжнародних номерів». Що це означає на практиці?
Трохи історії.
СРСР мав міжнародний телефонний код +7 але всередині країни він був майже невідомим — всі користувалися «8» для виходу на міжміський з’язок (та й хто б дозволив іноземцю дзвонити простому радянському громадянину? ).
Щоб подзвонити в Москву потрібно було набрати: 8 095 123-12-12
А в Київ: 8 044 123-12-12
В 1991 році Україна стала незалежною, але ще 4 роки використовувала старий код +7. Лише 16 квітня 1995 року Україна перейшла на свій власний міжнародний телефонний код +380 і саме тоді з телефонних кодів міст зник початковий «0» (наприклад код Києва став 44 замість 044). Хто мені не вірить — читайте офіційний документ Міжнародного телекомунікаційного союзу!
Помилка Міністерства транспорту та зв’язку в тому, що вони ще тоді не поміняли порядок набору міжміських номерів і стара схема продовжувала діяти ще 14 років.
Потім в людей почали масово з’являтися мобілки, які мали окремі телефонні коди, і люди перенесли на них свої звички набору номерів.
Нажаль я не маю відповідної статистики, але думаю принаймні половина людей записує в мобілки номери в форматі 8 0хх 123-12-12.
В 2008 році в Україні почав виконуватися План переходу на перспективну систему нумерації телефонної мережі загального користування України, згідно якому змінися телефони екстрених служб з 0х на 10х та 11х.
В 2009 році дійшла черга до порядку набору міжміських номерів, і з 14 жовтня 2009 року зі стаціонарних телефонів можна буде дзвонити лише так (для прикладу в Київ):
0 44 123-12-12
З мобільних буде 2 два варіанти набору номеру:
— використовуючи внутрішній формат: 0 44 123-12-12
— використовуючи міжнародний формат: +380 44 123-12-12
А що робити з тими телефонами, що записані в мобілці в старому форматі?
Моя порада — вже зараз переводити їх в міжнародний формат (+380 хх ххх-хх-хх) тоді у вас не буде проблем ні зараз, ні після 14 жовтня 2009 а також закордоном.
Також розкажіть про ці зміни людям, які далекі від інформаційних технологій та інтернету (батьки, бабусі та дідусі) а ще краще — допоможіть їм з їхніми телефонними книгами ©

POSITIVE

2008-11-17T17:37:56Z

Звільнилася з роботи. І хоч одночасно з тим захворіла, але дуже щаслива. І річ не у колективі (чудовому, до речі :) ), і не у зарплатні (хоча...), а в тому, що вже час подумати про те, чого я дійсно хочу! А це - зовсім не дана посада. Ні. Тому поки сидітиму вдома:).

"Я не здамся без бою!"

2008-07-13T22:45:09Z

Хоча ще дещо кривувато, та я таки задизайнила ЖЖ на свій смак. Це був довгий двобій з CSS, але він зазнав поразки та змушений виплачувати контрибуції. НАРЕШТІ!:)))
Сподіваюсь, згодом руки дійдуть зробити щось суттєвіше.

Короткий зміст попередніх серій:)

2008-07-13T15:56:30Z

Отже, по-перше, я вже магістр. Це добре:)
По-друге, ми сидимо в Києві через завершення проекту "S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky". Це пагано, бо спека, жодних Шипотів або Шешор, а чотири стіни вже чавлять мозок.
По-третє, чавлений мозок потребує нового. Це... факт.
Ну, і ще до всього: я освоїла Picasa, тому тепер фотки житимуть переважно там.
От і всі новини на даний момент.

Небайдужим!

2008-06-19T20:47:25Z

9 червня п'яним водієм був убитий 22-річний Олексій Башкірцев ( alesha_kiev)

Вбивцю хлопця відмазують від тюрми.
Акція протесту проти цього відмазування відбудеться 21 червня. Початок о 10.30 на ~~Михайлівській~~ Софіївскій площі.
Подробиці про випадок можна побачити тут та ось тут.

І я піддалася цій пошесті...)

2008-06-18T13:46:40Z

О, да вы - Уникум.

Невероятно! Я затрудняюсь определить, кто же вы есть на самом деле. Так много талантов и разносторонних знаний у одного человека! Я всегда думал, что времена гениев-универсалов, типа Леонардо да Винчи прошли, но вы самим фактом своего существования опровергаете это утверждение. Впрочем, есть еще один вариант… Позвольте полюбопытствовать, вы, случайно, не Google?

Пройти тест

Живі...

2008-06-18T13:18:22Z

Ми живі, і життя рухається далі. Геть сльози та сум. Більше обережності на дорогах. І все. Життя рушило знову.
PS: сумбурно, але дуже важко, чомусь... І неможливо збагнути. Досі неможливо збагнути. А хіба взагалі таке буде колись можливим?!

Всьо!

2008-06-10T22:01:21Z

Вчора був день захисту. Від червоного диплому мене так само безапеляційно, безнадійно, безповоротно відділяє та трійка з інглішу. Інше все пройшло як по маслу. Можете мене вітати!)))

PS: скоро я бу' магістром, ще трохи зачекати.

Думка

2008-05-29T16:14:34Z

Ми були юними богами, а стали сірими посередностями. Де та межа переходу?..

Я так більше не можу...

2008-05-29T10:16:13Z

Не можу, не можу, не можу!!! Не можу я готувати цю кляту японську! Немає жодного стимулу! Тим паче, що моя застуда, замість того, щоб пройти, з кожним днем все сильнішає. Це просто карма - хворіти на іспити. І НЕ ХОЧУ я нічого робити. Думати, писати шпори, шукати, шукати...
Чорт забирай!
Я хочу загорнутися в ковдру, пити гарячий чай, і щоб мене, замотану і знервовану, обіймав чоловік. Теплий, м'який, лагідний. І щоб все відпустило. І нікуди не тре' було квапитись, і нічого вирішувати, вираховувати, скільки часу піде на те чи інше.
І спати... спати... спати... Без нервів, без нічних жахів, без шаленого серцебиття, що переслідує разом зі згадкою, скільки всього необхідно зробити за такий короткий строк, коли стомлена, лягаєш у ліжко.
ВСЕ НАБРИДЛО-О-О!!! КОЛИ ЦЕ ВСЕ СКІНЧИТЬСЯ?!!

Сніг...

2008-05-28T13:59:08Z

Дивлюся "Дівчинку з сірниками", в фіналі йде сніг. Озираюся на вікно - і як продовження подій на екрані - за вікном також сніг. Настільки нереально. Ніби потрапила в казку... Ніби вже я там, на засніжених вулицях Андерсонівської фантазії. Великі білі пластівці...

Пух з тополь...

Таке життя...

2008-05-28T12:16:53Z

Лине життя чомусь зовсім не так, як би того хтілося... Тобто, здавалось би, і так, як треба, але на особливо поважних та серйозних поворотах, замість легкого плину потрібним шляхом, раптом викида, бува, такі колінця, що і не знаєш, як реагувати.
Ось живий тому приклад: складала іспити до кількох ВУЗів одночасно, а поступила на бюджет всюди, лише не туди, куди більш за все хотілося. Притому туди, куди бажала, не склала навіть першої своєї іноземної мови - французької. Що вже казати про англійську. А при тому в лінгвістичний пройшла й з англійською, та й в КПІ іспит з французької був набагато важчим, а всеж таки не тільки склала, але й до бюджету дотягнула. Дякувати батькам, отримала таки те, до чого тягнулася. На контракті. А тепер думаю: а чи того воно було варте?
А далі - взагалі доля явно насмішкувалася з мене. Ледь встигнувши захистити бакалаврську роботу - а думала, що вже вочевидь вилечу з Універу - перевелася на бюджет! Ба, вийшло, що мої оцінки сумарно навіть перевищують мінімальний прохідний бал. А на зимовій сесії, яку я прохворіла, а потім складала окремо, ще й отримала шлях до підвищеної стипендії. Диво, та й годі. Але тут саме і почалися жарти долі. Бо на першому ж державномі іспиті мене вгараздило отримати не що інше, як трійку. От і красивий дипломчик без жодної трієчки, майже відмінний. Та-ак, звичайно!
Тепер навіть і не знаю, що робити. Бо і так слабке бажання щось готувати разом відпало, а попереду ще другий державний, страшний, як смерть, та захист ненаписаного іще диплому. Прострація наполовину з фрустрацією. Ото такі справи.
Чим лікуюся? Дуже допоміг зовсім не впасти духом мульт "Persepolis". Дивишся його, і розумієш, що якийсь там диплом - ніщо порівняно з тим, як доля обертається до інших. А вони ж бо йдуть далі, не відкидають своєї боротьби і надії. І, звісно, мудрі поради бабусі головної героїні - як в точку.
А ще сьодні прочитало давно вже бажану "Майже ніколи не навпаки" Матіос. До цього все ніяк не могла знайти її по книгарнях, а далі вже постійно відкладала, бо не було часу з цими держами та дипломами. Та тут не втирималась, і якось так за ніч та ранок проковтнула. І знову дивуюся, звіжки ж люди такі жорстокі знаходяться, і НЕ-людяні такі, що аж страх! І звідки ж стільки всіляких інтриг в світі, що тим людям нормально жити вадять?
Ото, мабуть, і все, що з нового... Вчора раптом чітко збагнула свою ницість та жалюгідність. Ані талантів, ані розуму, ані вроди. Навіть якось жити сенс зблід. І дійсно - до чого? Але зара то відступило. Жити - бо живеться. Може, далі буде краще. Тим більш, що і зараз, в принципі, так, що дехто може й позаздрив би. Бо в декого і такого нема. І дертися вгору, якщо стане сил. Хоча на це саме я менш за все розраховую. Слабкодухість моя, слабкодухість...

Доброго ранку!

2008-04-26T09:02:37Z

Як і казала, знову з'являюсь тут.
Вчора, нарешті, витягла застудженого Андрія на "Надто Сонну". Давно вже мені хотілося почути хлопців вживу, а все ніяк руки не доходили, ноги не доводили, настрій не співпадав. Тепер таки співпав. Натанцювалося-а!:))) Хоча Андрію, як завжди, все не до смаку. Принаймні, сказав, що хоч не відразливо, і на тому спасибі:). В межах нашої з ним політики підтримки виробника купило альбомчик. (Дорі, чому не всі підписи?)
А далі була вже зовсім негарна частина. На голодний шлунок абсент з самбукою, як виявилось, були недоречні. Прикро, бо воно таке все смачнюще, як дитячі вітамінки! Тому, таки особливо і не попоївши, завалилося спати. Пити я не вмію, проте і　二日酔い мене по ранках не переслідує. Лише вуха чухаються О.о))).
А завтра вже Великдень! І погода погожа. Так тепленько, хочется гуляти, танцювати по сонечку, кружляти, кружляти!.. (І не думати про диплом, чорт його забирай!) Сподіваюсь, сьодні шось таке і вийде:)

Ай ем бек!

2008-04-25T11:59:21Z

Ну, шо? Часи змінилися, а з ними і я. Мабуть, тепер писатиму шось і тут (хоча краще б сказати, напевне, тільки тут). Отже, раде бачити всіх, хто завітає:)

Я плакалъ!

2006-09-07T20:04:46Z

Дайрі чомусь не працюють, а вивісити ОЦЕ мені аж занадто кортить!

"Силенд, Княжество Силенд (Principality of Sealand) — самопровозглашённое микрогосударство в Северном море в шести милях от побережья Великобритании."

Ой, як незвично, або Мабуть, треба таки шось написати...

2006-09-06T17:07:38Z

Вдруге заводжу цю штуку, і вдруге - не для себе, а через іншу людину... Шоби бути в змозі читати та коментувати...
Беручи до уваги те, шо і в попередньому щоденничку мало чого хотілося друкувати, мушу зазначити, шо навряд чи тут можна буде знайти шось цікаве. Хіба шо так, для проформи...
Незвично, бо чудово "працювалося" в іншій системі, а точніше - отут: http://www.diary.ru/~Lord-Narcissus/. Тому, якшо таки чудернадським чином в когось з'явиться інтерес почитати мої думки - ласкаво прошу саме сюди. Бо навряд чи в мене прокинеться бажання дублювати і так досить рідкі та малоцікаві пости.
На цьому вважаю перший "вихід" вичерпаним. "До наступного телебачення"...